Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Електронний каталог бібліотеки- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Наукові періодичні видання Університету (12)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=В505452853/2019/6<.>

Загальна кількість знайдених документів : 12
Показані документи с 1 за 12

Reis, A.
How does our brain change during the learning process = Як змінюється на мозок під час навчально-виховного процесу / A. Reis, N. Morze, K. Osmolyk // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2019. - N 6. - С. 1-7, DOI 10.28925/10.28925. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
електронне навчання -- мультимедіа -- біхевіоризм
Анотація: . Дана стаття присвячена змінам мозку під час навчально-виховного процесу. Результати дослідження пропонують різні інструменти та методи, які оснащують сучасних педагогів та студентів. Автор описує різні аспекти навчального процесу та різні стилі навчання. Також він надає інформацію про різні стереотипи, які з'являються на нашому шляху. Автор пропонує перелік ІТ-компетенцій та методологічних компетенцій викладачів і студентів, необхідних для вчителя та студента 21 століття. Чи справді процес навчання в 21- му столітті, відрізняється від навчально-виховного процесу в 20-му столітті чи раніше? Багато людей вважають, що великих змін зазнали інформаційно-комунікаційні технології, але навчання - це навчання і нічого більшого. Наші студенти - це цифрові мультимодальні учні, які мають різні стилі навчання. Вони сприймають велику кількість інформації в структурованому поверхневому форматі і зберігають її в короткотривалій пам'яті. В довготривалій пам’яті учні зберігають інформацію для інтерактивності та рефлексії. Сьогодні студенти потребують все більше і більше мультимедійного змісту. Це профіль наших клієнтів, наших студентів, їх потреби і запит до нас. Мультимодальне навчання на противагу мультимедійному навчанню, в якому люди - мультимодальні учні. Вони навчаються через слова, написані тексти, зображення та аудіо. І все це показує, що наш мозок має різні області для різних функцій. Ми, як вчителі, маємо запропонувати зміст навчального матеріалу у різних форматах. Нові змінені формати, дають нам можливість одночасно синхронізувати учбовий матеріал в декількох форматах. Це означає, що інформація для наших студентів може бути представлена у чотири рази легшою для розуміння і запам’ятовування. Коли студенти використовують декілька комунікаційних каналів, це схоже на те, що ми множимо надану інформацію. І це наш виклик на сьогодні. Це стимулює нас до створення нових педагогічних і технологічних методів, які будуть в гармонії з сучасністю та допоможуть нашим учням використовувати свій мозок у повному обсязі і для цього нам необхідні нові освітні стратегії в сучасному цифровому середовищі.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Morze, N.
Osmolyk, K.
Антоніо Дос Рейс

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

Генсерук, Г.
Цифрова компетентність як одна із професійно значущих компетентностей майбутніх учителів / Г. Генсерук // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2019. - N 6. - С. 8-16, DOI 10.28925/2414-0325.2019.6.816. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
компетентність -- компетенція -- цифрова компетентність
Анотація: У статті розглянуто одну із основних складових професійної компетентності майбутніх учителів – цифрову компетентність. Вивчено різні підходи щодо визначення цифрової компетентності майбутніх фахівців, термінологію, що використовується у сучасній науковій літературі для визначення поняття цифрової компетентності. Проведено аналіз останніх робіт науковців із запропонованої проблеми. Уточнено поняття: «компетентність», «інформатична компетентність». Для інтеграції з міжнародним освітнім простором поширюється визначення «цифрова компетентність». Автором обґрунтовано сутність поняття «цифрова компетентність» та визначено складові «цифрової компетентності» майбутніх учителів, окреслено напрями її розвитку. Проаналізовано європейські стандарти щодо визначення цифрової компетентності, які є важливим інструментом для підвищення рівня цифрової компетентності фахівців у галузі освіти. Одним із завдань дослідження був аналіз проекту Європейської комісії «Рамка цифрової компетентності для громадян» (DigComp), який є важливим інструментом для підвищення рівня цифрової компетентності фахівців у галузі освіти, підготовки та підвищення кваліфікації. У статті подано визначення цифрової компетентності Європейською комісією, за яким ця компетентність визначається як одна із ключових компетентностей для навчання впродовж життя і трактується як впевнене, критичне і відповідальне використання та взаємодія з цифровими технологіями для навчання, професійної діяльності (роботи) та участі у житті суспільства. У статті виокремлено стандарти цифрової компетентності за європейською мережею EUROPASS, які включають управління інформацією, співробітництво, комунікацію, контент та знання, етику та відповідальність, оцінювання та вирішення проблем, технічні операції.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

Гребеник, І.
Формування цифрової компетентності керівників навчальних закладів / І. Гребеник // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2019. - N 6. - С. 17-25, DOI 10.28925/2414-0325.2019.6.1725. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
цифрова компетентність -- Інтернет технології -- ІКТ компетентність
Анотація: У статті розглянуті особливості цифрової компетентності керівників, принципи формування цифрової компетентності, а саме: принцип системності, безперервності, діяльності, саморозвитку. Розкрито поняття цифрової-грамотності керівника навчального закладу. Виділено основні функції : пізнавальну, розвиваючу, оціночну та адаптивну. Найбільш прийнятною є система післядипломної педагогічної освіти, яка, за своєю суттю і завданням здатна швидко адаптуватися до суспільних змін і забезпечувати процес навчання сучасним педагогічним технологіям за допомогою актуальних інструментів, до яких відносяться Інтернет сервіси. Перераховані і обґрунтовані потреби формування цифрової компетентності керівників закладів загальної середньої освіти. Розкрито сутність поняття цифрової компетентності. Виділені основні аспекти цифрової компетентності, а саме: наявність досить високого рівня функціональної грамотності в сфері ІКТ, ефективне, обґрунтоване застосування цифрових технологій в освітній діяльності та для вирішення професійних завдань, розуміння цифрових технологій як основи нової парадигми в освіті, спрямованої на розвиток учнів як суб'єктів інформаційного суспільства. А також, що цифрова компетентність керівника може бути сформована на трьох рівнях: загально користувальницький, загально педагогічний та предметно орієнтований. Проведений аналіз вітчизняних та зарубіжних наукових джерел щодо формування цифрової компетентності керівників закладів загальної середньої освіти. Сформульовано складові цифрової компетентності керівників закладів загальної середньої освіти. Виділені основні шляхи формування цифрової компетентності керівника закладів освіти, а саме метод навчання поза робочим місцем, на робочому місці, змішані методи навчання. Проведений аналіз сутності неформальної освіти, а також врахування доцільності використання андрагогічних принципів навчання дорослих – дозволяють уточнити і скорегувати наповнення основних блоків методики формування цифрової компетентності керівників закладів освіти. Розроблено структурну модель методики формування цифрової компетентності керівників закладів освіти.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

Кушнірук, А.
Використання платформ для управління електронним навчанням у закладах загальної середньої освіти / А. Кушнірук // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2019. - N 6. - С. 26-34, DOI 10.28925/2414-0325.2019.6.2634. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
інформаційний простір -- заклади загальної середньої освіти -- засоби організації електронного навчання
Анотація: Навчальні заклади України сьогодні якнайширше залучені до організації та впровадження цифрової освіти - поєднання різних компонентів і сучасних технологій шляхом використання цифрових платформ, впровадження нових інформаційно-освітніх технологій, застосування прогресивних форм організації навчального процесу та активних методів навчання, а також сучасних навчально-методичних матеріалів. Одним з аспектів цифровізації сучасної освіти є запровадження електронного навчання у закладах загальної середньої освіти. Вже у школі необхідно піднімати рівень інформаційної культури молоді, позаяк це допоможе їй швидше адаптуватися до сучасних технологій у вищих навчальних закладах. Інформаційне освітнє середовище закладу освіти розглянуто як систему інформаційних просторів. У статті проаналізовано сучасні технології розробки та впровадження систем електронного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах у контексті організації та впровадження цифрової освіти в Україні, розглянуті можливості їх застосування для організації інформаційного освітнього простору в школі. Проведено порівняльний аналіз функціональних можливостей сучасних систем електронного навчання, розглянуті переваги та недоліки цих систем. З урахуванням сильних і слабких сторін кожної з платформ управління дистанційним навчанням висловлено пропозиції щодо використання окремих з них для організації електронного навчання та цифрового адміністрування навчальної, методичної та управлінської діяльності в загальноосвітніх навчальних закладах. Система управління навчанням та діяльністю освітнього закладу може стати ефективною за умови проведення заходів, які забезпечать її організаційну, технічну та методичну підтримку, враховуючи можливості установи для їх здійснення.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

Лісаковська, О.
Розвиток ІК-компетентності педагога для роботи в системі е-навчання / О. Лісаковська // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2019. - N 6. - С. 35-43, DOI 10.28925/2414-0325.2019.6.3543. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
педагогічні ІК-компетентності -- електронне навчання -- e-learning
Анотація: У статті розглядаються особливості розвитку ІК-компетентностей педагога для роботи в системі електронного навчання (e-learning). Автором розглянуто поняття «електронне навчання». Розглянуто роль інформаційних технологій в сучасному світі постійно зростає. Вказано, що E-learning інтегрує ряд понять в сфері застосування сучасних інформаційних і комунікаційних технологій в освіті, таких медіа, навчання на основі Webтехнологій, онлайн-навчання і т.д. Автором відзначено, що Web-технології на основі гіпертекстів, які дозволяють істотно заощадити матеріальні засоби, так як немає необхідності купувати додаткове програмне забезпечення для роботи з гіпертекстовими документами. Доведено необхідність опанування педагогічними працівниками навчальних закладів основними термінами електронного навчання та розуміння їх значення, усвідомлення ролі та необхідності впровадження електронного навчання в освітніх навчальних закладах країни. Доведено, що впровадження різних форм дистанційної освіти в навчальних закладах сприятиме підвищенню рівня інформатичної компетенції працівників закладів освіти, полегшить сприйняття та засвоєння навчального матеріалу, наддасть додаткові можливості бажаючим отримати спеціальну або додаткову освіту. Наведено і аргументовано переваги використання засобів і технологій електронного навчання (e-learning). Розглянуто різні підходи до визначення і змісту ІК-компетентності сучасного педагога. Представлено зміст професійної компетентності педагога в області інформаційно-комунікаційних технологій. Автором визначено, що організаційно-педагогічне забезпечення дозволить досягти високого рівня підготовки викладача для роботи в системі е-навчання за рахунок виконання наступних умов: визначено основні завдання, які вирішуються викладачем в системі е-навчання, на їх основі систематизовані його основні види діяльності при дистанційному викладанні; на основі аналізу видів діяльності складені вимоги до кваліфікації викладача; на базі кваліфікаційних вимог сформульовані компетенції викладача, для вимірювання яких розроблені завдання; з урахуванням компетенцій розроблена модель курсу і програма підвищення кваліфікації; розроблений і апробований дистанційний курс підвищення кваліфікації. Описані ключові складові компетентності електронного навчання як напрямок професійного самовдосконалення.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

Морзе, Н.
Впровадження пірінгового оцінювання в освітній процес / Н. Морзе, В. Вембер // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2019. - N 6. - С. 44-54, DOI 10.28925/2414-0325.2019.6.4454. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
оцінювання -- формувальне оцінювання -- пірінгове оцінювання
Анотація: У статті подано особливості та тенденції впровадження пірінгового оцінювання в освітній процес закладів вищої освіти, проаналізовано погляд світових науковців на зміни в теорії і практиці оцінювання навчальних досягнень студентів у контексті акцентування особистісно-орієнтованого навчання, а саме визнання формувальної функції оцінювання, завдяки якій студенти стають не лише спостерігачами процесу оцінювання викладачем, а залучаються до використання та розробки критеріїв оцінювання, до самооцінювання та пірінгового оцінювання. Проаналізовано особливості формувального та пірінгового оцінювання, визначено переваги та недоліки традиційного та пірінгового оцінювання. Серед запропонованих шляхів уникнення недоліків традиційного оцінювання є поєднання традиційного та пірінгового оцінювання, впровадження засобів ІКТ для підтримки пірінгового оцінювання. Проаналізовано цифрові інструменти оцінювання та представлено результати опитування викладачів щодо зацікавленості у володінні цифровими інструментами для оцінювання, в якому взяли участь 769 викладачів шести українських університетів-партнерів проекту MoPed. Наведено результати опитування щодо використання технологій оцінювання та використання цифрових інструментів для оцінювання, в якому взяли участь 84 науково-педагогічні співробітники Київського університету імені Бориса Грінченка. Результати опитування показали, що на сьогоднішній день пірінгове оцінювання постійно використовують в навчальному процесі 15,6% опитаних, 62,3% використовують частково, 22,1% - не використовують. В той же час, 51,9% опитаних готові використовувати пірінгове оцінювання в освітньому процесі після більш детального ознайомлення з цим методом. Згідно результатів опитування, серед цифрових інструментів, які викладачі використовують в навчальному процесі, найбільш популярними є електронна пошта, комп’ютерні тести, що перевіряються автоматично, та робота зі спільними документами чи презентаціями, проте деякі ресурси, які можуть бути використані для пірінгового оцінювання, використовуються менше, ніж третиною викладачів та під час їх використання не завжди враховуються всі можливості таких засобів.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Вембер, В.

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

Покришень, Д.
Роль і місце інформаційно-аналітичних систем у підвищенні кваліфікації вчителів інформатики / Д. Покришень, С. Олексієнко // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2019. - N 6. - С. 55-62, DOI 10.28925/2414-0325.2019.6.5562. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
інформаційно-аналітичні системи -- інформатика -- підвищення кваліфікації
Анотація: У статті розглядаються типи інформаційно-аналітичних систем (ІАС), зроблено їх класифікацію. Проведено аналіз досліджень з проблеми впровадження ІАС у бізнес та навчальні процеси закладу освіти. Визначено складові цих систем та основні змістовні технологічні лінії, які необхідно розглядати при підвищенні кваліфікації вчителів інформатики. Розглянуто види ІАС, які використовуються вчителями інформатики в їх професійній діяльності та ракурси з яких варто розглядати ІАС в освітній діяльності: системи управління базами даних, інформаційні інтернет-ресурси. Подано критерії та показники, які впливають на ефективність та результативність використання ІАС. Визначено місце інформаційно-аналітичних систем у професійній діяльності вчителя інформатики. Окреслено проблеми, які постають перед системою післядипломної педагогічної освіти для підтримки вчителів інформатики на курсах підвищення кваліфікації з метою навчання проектування інформаційно-аналітичних систем, розвитку інформатичних компетентностей та збільшення рівня інформаційної культури всіх суб’єктів освітнього процесу. Проектування та розробка ІАС учнями та вчителями забезпечує предметність навчальної діяльності, отримання навчальних досягнень учнями (участь та перемоги у конкурсах, турнірах, олімпіадах), вивільненню їх творчого потенціалу, неперервному професійному зростанню педагога, орієнтації навчального процесу на розвиток особистості та задоволення її освітніх потреб, розвиток програмної та апаратної ІКТ-інфраструктури навчального закладу. Розуміння вчителем функціональних можливостей використання ІАС у своїй професійній діяльності дозволяє значно покращити менеджмент організації та проведення навчального процесу, розвивати інформаційну культуру всіх суб’єктів освітнього процесу.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Олексієнко, С.

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

Продан, М.
Розвиток цифрової компетентності сучасного вчителя / М. Продан // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2019. - N 6. - С. 63-69, DOI 10.28925/2414-0325.2019.6.6369. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
педагогіка -- школа -- компетентність
Анотація: Події, що відбуваються сьогодні в світі змушують жваво та беззаперечно реагувати на них: того, що було вчора забагато, сьогодні – замало. В інформаційному суспільстві стає все важче віднайти потрібну унікальну інформацію. Натомість кількість технологічних відкриттів неупинно зростає. Із огляду на те, що українська система освіти нині шукає власний сучасний шлях, то зміни відбуваються швидко та різко. Постає проблема у створенні таких технологій навчання педагогічних працівників, які б змогли реалізувати завдання освіти. У статті йдеться про інноваційні технології підвищення професійної компетентності педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти. Важливою складовою є удосконалення професійних навичок вчителя. Зокрема навчити орієнтуватися у сучасних тенденціях та застосовувати їх на практиці: озброїти вчителів знаннями і вміннями організації інноваційної діяльності, впровадження інформаційно-комунікаційних технологій, створення авторських програм, написання підручників, підвищення рівня методичної та психологічної підготовки. На основі результатів дослідження проведених у Броварській ЗОШ №6 можемо бачити рівень педагогічних компетентностей, а також переваги та недоліки залучення сучасних технологій у навчальний процес. У дослідженні виокремлено та проаналізовано сучасні підходи до керування професійними компетентностями вчителя: експертизу проектів, методичний сервіс та метод проектів.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

Рябко, А.
Автоматизація установок для лабораторного практикуму з молекулярної фізики з використанням апаратно-програмної платформи Arduino / А. Рябко, В. Толмачов // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2019. - N 6. - С. 70-80, DOI 10.28925/2414-0325.2019.6.7080. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
автоматизація -- лабораторна робота -- обладнання
Анотація: У статті розглядається проблема розробки сучасного комп’ютерного інтерфейсу до традиційних установок для лабораторних робіт з фізики та пошук нових, активних форм, методів і засобів навчання, які відповідали б сучасним тенденціям розвитку освіти і сприяли б підготовці високопрофесійних учителів фізики. Сучасні установки для дослідження ізопроцесів в газах складаються з посудини, об’єм якої можна змінювати, датчиків тиску і температури, пристрою для обробки сигналів з датчиків. Але ціна на такі установки зависока для навчальних закладів. У статті висвітлюються результати впровадження методики використання апаратно-обчислювальної платформи Arduino у лабораторному практикумі з молекулярної фізики як простої і, водночас, ефективної альтернативи до заводського обладнання для вивчення газових законів. Arduino – апаратна обчислювальна платформа для аматорського конструювання, основними компонентами якої є плата мікроконтролеру з елементами вводу/виводу та середовище розробки Processing. У статті наявний опис апаратної платформи Arduino Nano і датчиків тиску і температури BMP180, MS5611-01BA03, DS18B20, які використовуються в установці для дослідження газових законів. Важливим методичним аспектом лабораторних робіт із використанням комп’ютера і Arduino є обробка даних експерименту. Потрібно експериментально встановити функціональну залежність між незалежними вимірюваними параметрами газу: тиском, об'ємом і температурою. В лабораторних роботах з вивчення газових законів пропонується використовувати методи статистичного аналізу: метод прямого підбору функцій і метод лінеаризації. Ізохоричний або ізохорний процес – це термодинамічний процес, який відбувається при сталому об'ємі. У газах його здійснити просто – для цього достатньо нагрівати (охолоджувати) речовину у посудині, яка не змінює свого об'єму. У статті описано, як досліджувати ізохоричний процес за допомогою розробленого приладу. Наведений програмний код для роботи з датчиком тиску і температури. Запропонована методика довела доцільність практичного використання апаратно-обчислювальної платформи Arduino у лабораторному практикумі з молекулярної фізики.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Толмачов, В.

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

10.

Varchenko-Trotsenko, L.
The organization of project activities within the students' work experience internship of specialty "E-learning management in the intercultural space" = Організація проектної діяльності в рамках виробничої практики студентів спеціальності «Управління електронним навчанням у міжкультурному просторі» / L. Varchenko-Trotsenko, A. Tiutiunnyk // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2019. - N 6. - С. 81-89, DOI 10.28925/2414-0325.2019.6.8189. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
Вікі-портал -- wiki-технологія -- проектна діяльність
Анотація: Тенденційні зміни в суспільстві призводять до оновлення запитів роботодавців до нового покоління студентів. Молодь має вміти швидко засвоювати інформацію та працювати з великим об'ємом даних, мати навички комунікації та співпраці, інноваційні, життєві та кар’єрні навички, а також вміти критично мислити. Головною функцією сучасної освіти є формування саме цих навичок, а завданням закладу вищої освіти (ЗВО) є формування ефективного навчального середовища. В інформаційному суспільстві відомості та інформаційні процеси стають одними з найважливіших складових соціуму та життєдіяльності людини, що обумовлено зростаючими процесами глобальної інформатизації та комп'ютеризації різних сфер діяльності суспільства і людини. Вже сьогодні на базі цифрових технологій створюються, розвиваються та вдосконалюються наукові та виробничі технології, технології бізнесу, освітні технології тощо. У статті представлено особливості методу проектів та проектної діяльності. Акцентується увага на wiki-технології, як одній з форм інноваційних методичних технологій навчання для підтримки освітнього процесу, яка дозволяє змістовно спілкуватись у веб-просторі, обмінюватись досвідом, обговорювати важливі проблеми, співпрацювати та використовувати різноманітні освітні Веб-ресурси. Також в статті наголошується, що студенти можуть бути активними учасниками проектної діяльності, визначати його мету, завдання та шукати шляхи для їхнього вирішення. Для представлення результатів практики студентів спеціальності «Управління електронним навчанням у міжкультурному просторі» Київським університетом імені Бориса Грінченка було обрано платформу wiki та створено проект підтримки практики студентів магістратури «Педагогічна практика».
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Tiutiunnyk, A.
Варченко-Троценко, Лілія Олександрівна

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

11.

Веремей, Є.
Використання формуючого оцінювання в електронному навчальному курсі / Є. Веремей // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2019. - N 6. - С. 90-100, DOI 10.28925/2414-0325.2019.6.90100. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
Електронне навчання -- електронний навчальний курс -- контроль навчальної діяльності
Анотація: Використання електронного навчання дає можливість студенту навчатися у будь-який час та у будь-якому місці, він може опановувати нові дисципліни та формувати додаткові компетентності у вже вивчених. Сучасні педагоги високо оцінюють даний вид навчання і покладають на нього великі надії. Слід констатувати, що електронне навчання є одним з найефективніших у підготовці студентів у різноманітних сферах та галузях освіти у всьому світі. Відомі педагоги називають електронне навчання провідною ланкою ХХІ століття. Проте, враховуючи усі переваги такого виду навчання, потрібно відмітити, що оцінювання в електронному режимі є певним викликом для викладача, адже важко оцінити роботу, за якою не спостерігаєш наочно. Немає жодних гарантій того, що студент самостійно зробив ту чи іншу роботу, сумлінно виконав завдання чи зрозумів поданий матеріал. В статті здійснено детальний аналіз поняття діагностики навчальної діяльності студентів та запропоновано вирішення проблеми оцінювання в умовах електронного навчання за допомогою так званого формуючого оцінювання. Формуюче (внутрішнє) оцінювання націлене на визначення індивідуальних досягнень кожного студента і не припускає як порівняння результатів, продемонстрованих різними студентами, так і адміністративних втручань за результатами навчання. Здійснено порівняння процесу оцінювання від традиційного до формуючого. Запропоновано ряд ресурсів, які допоможуть запровадити систему формуючого оцінювання у електронному навчальному курсі. У статті також наведено приклади таблиць, які використовуються при впровадженні формуючого оцінювання у електронному навчальному курсі. Продемонстровано авторський приклад застосування формуючого оцінювання в електронному навчальному курсі «Управління системою електронного навчання студентів вищого педагогічного навчального закладу».
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

12.

Воротникова, І.
Умови формування цифрової компетентності вчителя у післядипломній освіті / І. Воротникова // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2019. - N 6. - С. 101-118, DOI 10.28925/2414-0325.2019.6.101118. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
цифрова компетентність вчителя -- післядипломна освіта -- неформальна післядипломна освіта
Анотація: В статті визначено умови формування цифрової компетентності вчителя у післядипломній освіті. Проаналізовано міжнародні стандарти ЮНЕСКО, європейські рамки цифрових компетентностей для громадян (DigComp 2.1 і освітян (Digcompedu) та узагальнено критерії до визначення та оцінювання цифрової компетентності у вчителів. Результати дослідження представлено на основі досвіду підвищення кваліфікації педагогів міста Києва з використанням емпіричних методів: спостереження, опитування (анкетування, бесіди). Анкетування дозволило визначити основні запити вчителів щодо формування індивідуальних траєкторій професійного розвитку, в тому числі в напряму підвищення рівня цифрової компетентності. Визначено умови формування цифрової компетентності вчителів у системі післядипломної педагогічної освіти: цифровізацію освіти, наявність нормативно-правових документів щодо стандартів та вимог до цифрової компетентності вчителя (міжнародні, інституційні, національні), необхідність розробки та впровадження критеріїв розвитку цифрової компетентності вчителя (тести, анкети і т. п.), запровадження міжнародних, вітчизняних проектів із питань використання ІКТ, готовність післядипломної освіти забезпечити формування цифрової компетентності вчителів (ІТінфраструктура, наявність наукових, навчально-методичних ресурсів та середовищ та компетентних кадрів), розвинута ІТ-інфраструктура закладів освіти, в яких працює вчитель (апаратне, програмне забезпечення, в тому числі цифрові лабораторії, підключення до швидкісного Інтернет, персоналізовані інформаційно-освітні середовища і т.д). Крім того важливою умовою визначено мотивацію вчителя до неперервного професійного розвитку та самооцінювання ним цифрової компетентності. Доведено, що розробка і запровадження національних стандартів цифрової компетентності вчителя, надання йому права самому вирішувати, в яких інституціях підвищувати кваліфікацію, сприяють запровадженню нових підходів до побудови індивідуальних маршрутів розвитку цифрової компетентності педагогів.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)